Дисменорея: патогенез, резистентність до терапії та нові клінічні докази

Abstract

Дисменорея є однією з найпоширеніших гінекологічних проблем, що значно впливає на якість життя жінок репродуктивного віку, зумовлюючи втрату працездатності та зниження соціальної активності. Патогенез дисменореї багатофакторний, із залученням простагландинопосередкованих механізмів, локального запалення та гормональної регуляції. Резистентність, особливо до прогестинів, є поширеною проблемою при тривалому лікуванні, що обмежує ефективність стандартних гормональних методів. Нещодавно проведене рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження в Японії вперше надало високоякісні докази ефективності комбінації естетролу (15 мг) та дроспіренону (3 мг) у циклічному режимі (препарат Дровеліс) для лікування як первинної, так і вторинної дисменореї. Через 16 тиж терапія забезпечила статистично значуще зниження інтенсивності болю за шкалою Harada, покращення показників якості життя та мінімальний вплив на параметри гемостазу. Особливістю естетролу є більш стабільна взаємодія з естрогеновими рецепторами та менша схильність до індукції десенситизації, що відкриває перспективи для довготривалого застосування без втрати ефективності. Отримані дані розширюють терапевтичні можливості при хронічних формах дисменореї та створюють передумови для подальших досліджень у сфері індивідуалізованої гормональної терапії. Dysmenorrhea is one of the most prevalent gynecological conditions, significantly affecting the quality of life of women of reproductive age, leading to work productivity loss and reduced social activity. Its pathogenesis is multifactorial, involving prostaglandin-mediated mechanisms, local inflammation, and hormonal regulation. Resistance, particularly to progestins, is a common challenge during long-term treatment, limiting the efficacy of standard hormonal approaches. A recently conducted randomized, double-blind, placebo-controlled trial in Japan has, for the first time, provided high-quality evidence supporting the efficacy of the cyclic regimen combining estetrol (15 mg) and drospirenone (3 mg) (Drovelis®) for both primary and secondary dysmenorrhea. After 16 weeks, therapy achieved a statistically significant reduction in pain intensity measured by the Harada score, improvements in quality-of-life indicators, and minimal impact on hemostatic parameters. Estetrol demonstrates more stable interaction with estrogen receptors and a lower tendency to induce desensitization, which supports the potential for long-term use without loss of efficacy. These findings expand therapeutic options for chronic forms of dysmenorrhea and provide a basis for further research in individualized hormonal therapy.