Фізична терапія порушень функції ходьби при синдромі центрального геміпарезу постінсультного ґенезу

Abstract

При розвитку синдрому центрального геміпарезу внаслідок перенесеного інсульту відбувається формування патологічного стереотипу ходьби, який є комбінацією кількох патологічних факторів: втрата або порушення функції певних м'язів; порушення рухливості у суглобах; зміна пози та інерційної характеристики нижньої кінцівки. Синдром центрального геміпарезу у пацієнта з ураженням нервової системи ставиться на підставі скарг, анамнестичних даних, клініко-функціонального обстеження з обов`язковими оцінками функції ходьби та ризику падіння з використанням шкали Dinamic Gait Index, стану рівноваги з використанням шкали Berg Balance Scale; порушень життєдіяльності та рольових обмежень із застосуванням шкали Functional Independece Measure; суб'єктивної оцінки страху падінь із використанням шкали Falls Efficacy Scale. Докладно проаналізовано клінічна ефективність та обмеження застосування основних сучасних методів фізичної терапії в залежності від наявних порушень стереотипу ходьби та реабілітаційного потенціалу при синдромі центрального геміпарезу постінсультного ґенезу.