Психічний стан як невід'ємна складова у формуванні психосоматичних розладів у дітей в умовах війни

Abstract

У статті проаналізовано механізми впливу психічного стану дитини на розвиток соматичних захворювань в умовах війни в Україні. Розглянуто специфіку психосоматичних розладів дитячого віку, викликаних тривалим стресовим впливом воєнних подій. Показано, що війна руйнує базове відчуття психологічної безпеки дитини на всіх рівнях – фізичному, емоційному, екзистенційному, що призводить до активації психосоматичних механізмів. Проаналізовано нейрофізіологічні основи соматичних розладів через дисфункцію гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи та імунологічні зміни. Виявлено вікову специфіку психосоматичних проявів: у дошкільному віці домінують регресивні симптоми (енурез, порушення сну, неспецифічні болі), у молодшому шкільному – головні болі, абдомінальні болі, астенічний синдром, у підлітковому – складні патерни з кардіологічними, дерматологічними проявами, порушеннями харчової поведінки. Особливу увагу приділено ролі порушення прив'язаності та батьківського стресу у формуванні психосоматичної симптоматики. Показано, що вираженість батьківських стресових реакцій є найсильнішим предиктором розвитку психосоматичних розладів у дітей. Розглянуто механізми психологічного захисту та копінг-стратегії, зокрема патогенетичну роль уникнення в посиленні соматичних розладів. Обґрунтовано необхідність комплексного мультидисциплінарного підходу до діагностики та корекції психосоматичних розладів, що включає психотерапевтичні, соціальні інтервенції та обов'язкову роботу з батьками. Підкреслено важливість раннього виявлення та своєчасного втручання для профілактики формування хронічних психосоматичних розладів у дітей, що пережили травматичний досвід війни. This article analyzes the mechanisms by which a child’s mental state influences the development of somatic diseases in the context of the war in Ukraine. The paper considers the characteristics of childhood psychosomatic disorders caused by prolonged exposure to war-related stress. It is shown that war undermines a child’s basic sense of psychological safety at multiple levels—physical, emotional, and existential-thereby activating psychosomatic mechanisms. The neurophysiological basis of psychosomatic symptoms is examined through dysregulation of the hypothalamic–pituitary–adrenal axis and associated immunological changes. Age-related patterns of psychosomatic manifestations are identified: in preschool children, regressive symptoms (enuresis, sleep disturbances, nonspecific pain) predominate; in primary school-aged children, headaches, abdominal pain, and asthenic symptoms are more common; in adolescents, more complex patterns emerge, including cardiac and dermatological symptoms as well as disordered eating behaviors. Particular attention is paid to the role of attachment disruption and parental stress in shaping psychosomatic symptomatology. The severity of parental stress reactions is identified as a strong predictor of psychosomatic disorders in children. Psychological defense mechanisms and coping strategies are discussed, with emphasis on the pathogenic role of avoidance in exacerbating somatization. The study substantiates the need for a comprehensive multidisciplinary approach to diagnosis and management, including psychotherapeutic and social interventions and mandatory work with parents. The importance of early identification and timely intervention is emphasized to prevent psychosomatic disorders from becoming chronic in children exposed to war-related trauma.