Предиктори ремоделювання лівого шлуночка у хворих з ожирінням різного ступеня тяжкості

Abstract

Мета дослідження – вивчення клінічних та антропометричних пре дикторів гіпертрофії лівого шлуночка у хворих з ізольованим ожирінням різного ступеня тяжкості. Обстежено 63 особи з ожирінням та надмірною вагою тіла і 22 особи з нормальною вагою тіла. Усім учасникам дослідження проведено загальноклінічне обстеження з обов’язковим вимірюванням окружності талії та стегон, ваги та зросту, ехокардіографію. Особи з ожирінням III ступенів мали достовірно більші показники ТМШП, ТЗСЛШ, ІММЛШ (г/м2) і ІММЛШ (г/ППТм2). Хворі з центральним ожирінням у порівнянні з групою хворих з іншими типами ожиріння мали достовірно вищі показники ТЗСЛШ, ТМШП та ІММЛШ. При проведенні кореляційного аналізу виявлено позитивний зв'язок середньої сили між ІМТ та ТЗСЛШ, ТМШП та ІММЛШ (м2/ППТ). Встановлено достовірні структурно-функціональні зміни лівого шлуночка у хворих з ізольованим ожирінням 2 та 3 ступенів. За результатами регресійного аналізу вік та співвідношення об’єм талії/об’єм стегон були незалежними предикторами змін ІММЛШ (г/м2) та ІММЛШ (г/ППТм2) хворих з ожирінням без серцево-судинної патології. The purpose of the study was to examine clinical and anthropometric predictors of left ventricular hypertrophy in patients with isolated obesity of different stages of severity. Materials and methods. 63 people with obesity and overweight, who formed the main group, were examined. The control group included 22 people with normal weight. All participants of the study were subjected to a general clinical examination with a mandatory measurement of the waist and hip circumference, weight and height, transthoracic echocardiography. The calculations were performed using SPSS software (version 22.0; SPSS, Chicago, IL). Results. It was found out that systolic function in all subjects was normal and did not significantly differ from the control group. Patients with severe obesity significantly higher thickness of interventricular septum, thickness of the posterior wall of the left ventricle, left ventricular mass index (g/m2) and left ventricular mass index (g/PPTm2). Left ventricular hypertrophy was established only in 3 patients from group with severe obesity. All patients had a concentric remodeling of left ventricular. There were no significant differences in patients with high body weight. It was estimated that patients with abdominal obesity in comparison with the group of patients with other types of obesity had significantly higher thickness of the posterior wall of the left ventricle ((0,95 ± 0,11) cm Клінічна медицина Український журнал медицини, біології та спорту – № 6 (8) 55 versus (0,83 ± 0,10) cm), thickness of interventricular septum ((0,89 ± 0,12) cm vs. (0,72 ± 0,1)) and left ventricular mass index ((82,13 ± 7,12) g / PPTm2 vs. (79,6 ± 8,12) g / PPTm2).