Роль ортезирования при повреждении передней крестообразной связки

Abstract

Использование ортезов и брейсов у пациентов с повреждением ПКС и после артроскопической ее реконструкции — довольно распространенное явление. Цель исследования: определить эффективность применения ортезов различных конструкций у пациентов с повреждением передней крестообразной связки с помощью аппаратно-программного базометрического комплекса. The use of orthoses and braces in patients with damage to the anterior cruciate ligament and post-arthroscopic reconstruction is a fairly widespread phenomenon. Objective: to determine the effectiveness of the application of orthoses of various structures in patients with anterior cruciate ligament injury using hardware-software baseometric complex. As a result of the survey of healthy volunteers, the main indicators of the two-limb standing on the base-platform were obtained. The analysis of baseline rates of patients with anterior cruciate ligament injury showed a significant deviation compared with the group of volunteers. Among the studied designs of knee joint fixation devices, the knee joint with a two-axis hinge was most functionally suitable. It allows the maximum correction and improvement of biomechanical indicators of statics and fatigue of the injured limb. Застосування ортезів і брейсів у пацієнтів із ушкодженням передньої схрещеної зв’язки (ПСЗ) і після артроскопічної реконструкції — досить поширене явище. Мета: визначити ефективність застосування ортезів різних конструкцій у пацієнтів із ушкодженням ПСЗ за допомогою апаратно-програмного базометричного комплексу. Методи: обстежено 50 пацієнтів із ушкодженням ПСЗ і 50 здорових волонтерів. Базометричне дослідження за допомогою апаратно-програмного базометричного комплексу (базометра) КЕ 03191680.010-2005 виробництва УкрНДІ протезування проведено без фіксатора і з використанням 4 видів фіксаторів колінного суглоба. Аналізували параметри двохопорного стояння на базометричній платформі: розподіл навантаження (%) від загальної маси тіла між нижніми кінцівками, коефіцієнт опороспроможності, зміщення загального центра тиску (ЦТ) у фронтальній і сагітальній площинах, ротацію ЦТ. Висновки: у результаті обстеження групи здорових волонтерів отримані основні показники двохопорного стояння на базометричній платформі. Аналіз базометричних показників пацієнтів із ушкодженням ПСЗ показав значне їх відхилення порівняно з групою волонтерів. Серед вивчених конструкцій фіксаторів колінного суглоба найбільш функціонально придатним виявився наколінник із двовісним шарніром. Він дає змогу максимально скоригувати і поліпшити біомеханічні показники статики й опоро-спроможність травмованої кінцівки.