Особливості показників добового моніторування електрокардіограми та структурно-функціонального ремоделювання серця у хворих на Q-інфаркт міокарда в гострому періоді після первинного коронарного втручання
Loading...
Date
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Запорізький державний медико-фармацевтичний університет
Abstract
Мета роботи – визначити особливості показників добового моніторування електрокардіограми (ЕКГ) і структурно-функціонального ремоделювання серця у хворих на Q-інфаркт міокарда (Q-ІМ) у гострому періоді після первинного перкутанного
коронарного втручання (пПКВ).
Матеріали і методи. Обстежили 78 хворих на Q-ІМ у гострому періоді, яких поділили на 2 групи: група 1 – пацієнти (n = 42),
які у гострому періоді Q-ІМ отримали реперфузійну терапію (пПКВ), медіана віку – 62 (52; 71) роки; група 2 – пацієнти
(n = 36), які не увійшли у «терапевтичне вікно» для пПКВ та одержали стандартну медикаментозну терапію, медіана віку
– 67,5 (61,5; 75,0) року.
Результати. Середній коригований інтервал QT (QTс) становив 404 (391; 423) мс та 418 (397; 445) мс відповідно. У групі 1
зафіксовано достовірно меншу кількість випадків формування акінезії лівого шлуночка (ЛШ) (14 vs 21, р = 0,03), значно
більшу кількість хворих із нормальною фракцією викиду (ФВ) (30 vs 19, р = 0,01) та меншу кількість хворих зі зниженою ФВ
(1 vs 8, р = 0,01). Визначено тенденцію до меншої тривалості QTс (на 3,35 %, р = 0,05). Встановлено кореляційний зв’язок
тривалості QTс і кількості епізодів ішемічних змін сегмента ST (r = 0,36, р < 0,05), тривалості епізодів тахікардії (r = 0,37,
р < 0,05; r = 0,43, р < 0,05), кількості шлуночкових екстрасистол (ШЕ) вдень і вночі (r = 0,52, р < 0,05; r = 0,51, р < 0,05),
кількості поодиноких та парних ШЕ (r = 0,49, р < 0,05 та r = 0,45, р < 0,05). Виникнення акінезії ЛШ корелювало з кількістю
епізодів суправентрикулярних алоритмій (r = 0,35, р < 0,05), а аневризми ЛШ – із кількістю ШЕ в денний і нічний час (r = 0,35,
р < 0,05; r = 0,38, р < 0,05). В обох групах були хворі зі значно зниженою та помірно зниженою варіабельністю серцевого
ритму (ВСР): 13 vs 16 (р = 0,2). В обидва періоди у групах дослідження зафіксовано підвищення відносної величини спектра
VLF від сумарної ТР понад 30 % і зниження компонента HF менше за 15 %. Кількість хворих із RMSSD <20 мс становила
19 (45 %) vs 16 (44 %) відповідно за групами, р = 1,0. Aim. To identify the features of Holter ECG monitoring indicators and structural and functional cardiac remodeling in patients with
Q-wave myocardial infarction (Q-MI) in the acute period after primary coronary intervention (PCI).
Materials and methods. In total, 78 patients with acute Q-MI were divided into 2 groups: group 1 – patients (n = 42) who underwent
PCI during the acute period of Q-MI (median age 62 (52; 71) years); group 2 – patients (n = 36) who received standard pharmacological
therapy (median age 67.5 (61.5; 75.0) years).
Results. The mean corrected QT interval (QTc) was 404 (391; 423) ms and 418 (397; 445) ms in groups 1 and 2, respectively.
Group 1 demonstrated a significantly lower incidence of left ventricular (LV) akinesia (14 vs. 21 cases, p = 0.03), a significantly
higher number of patients with normal ejection fraction (EF) (30 vs. 19, p = 0.01), and fewer patients with reduced EF (1 vs. 8,
p = 0.01). A trend toward a shorter QTc was observed in group 1 (by 3.35%, p = 0.05). QTc duration correlated with the number
of ST-segment episodes (r = 0.36, p < 0.05), the duration of tachycardia episodes (r = 0.37, p < 0.05; r = 0.43, p < 0.05), the
number of premature ventricular contractions (PVCs) during the day and night (r = 0.52, p < 0.05; r = 0.51, p < 0.05), and the number of single and paired PVCs (r = 0.49, p < 0.05; r = 0.45, p < 0.05). The presence of LV akinesia correlated with episodes of
supraventricular arrhythmias (r = 0.35, p < 0.05), while the presence of LV aneurysm correlated with the number of PVCs during
both daytime and nighttime periods (r = 0.35, p < 0.05; r = 0.38, p < 0.05). In both groups, patients with significantly or moderately
reduced heart rate variability (HRV) were observed: 13 vs. 16 (p = 0.2). In both study periods, an increase in the relative value
of the very low frequency (VLF) component (>30 % of total power, TR) and a decrease in the high-frequency (HF) component
(<15 %) were noted. The number of patients with RMSSD <20 ms was similar between groups: 19 (45 %) vs. 16 (44 %), p = 1.0.
Description
Keywords
Q-інфаркт міокарда, первинне перекутане коронарне втручання, реперфузійна терапія, варіабельність серцевого ритму, добовий моніторинг ЕКГ, ехокардіоскопія, myocardial infarction, primary percutaneous coronary intervention, reperfusion therapy, cardiac rate, Holter ECG monitoring, echocardioscopy
Citation
Лашкул Д. А. Особливості показників добового моніторування електрокардіограми та структурно-функціонального ремоделювання серця у хворих на Q-інфаркт міокарда в гострому періоді після первинного коронарного втручання / Д. А. Лашкул, Ю. В. Савченко // Запорізький медичний журнал. - 2025. - Т. 27, № 6(153). – С. 440-447. - DOI: 10.14739/2310-1210.2025.6.338149.