Echocardiographic findings in complete interatrial electrical dissociation in a patient after radiofrequency ablation

Abstract

Aim. To describe a clinical case of complete interatrial electrical dissociation in a patient after radiofrequency ablation for AF, diagnosed during echocardiographic examination. Materials and methods. A single clinical case of a patient examined and treated at the “Uniclinic” (Zaporizhzhia, Ukraine) is presented. Clinical examination, ECG, and extended echocardiography with speckle-tracking analysis of atrial and ventricular function were performed. Results. In a 63-year-old patient, one and a half years after RFA, echocardiographic signs of complete interatrial electrical dissociation were detected: Doppler assessment of the mitral inflow revealed the absence of the late diastolic A-wave, and left atrial strain analysis showed the absence of the contractile phase, whereas at the tricuspid valve Doppler imaging demonstrated preserved E and A peaks. Right atrial strain analysis showed preserved reservoir, conduit, and contractile phases. These findings were interpreted as evidence of complete interatrial electrical dissociation. Мета роботи – описати клінічний випадок повної міжпередсердної електричної дисоціації в пацієнта після радіочастотної абляції з приводу ФП, що діагностована під час ехокардіографічного обстеження. Матеріали і методи. Описано клінічний випадок пацієнта, який перебував на обстеженні та лікуванні у клініці «Uniclinic» (м. Запоріжжя). Здійснили клінічне обстеження, ехокардіографію, розширену ехокардіографію зі speckle-tracking аналізом передсердної та шлуночкової функцій. Результати. У 63-річного пацієнта через півтора роки після РЧА виявлено ехокардіографічні ознаки повної міжпередсердної електричної дисоціації: за даними доплерографії мітрального притоку, не визначено пізньодіастолічної хвилі А, а аналіз деформації лівого передсердя показав відсутність контрактильної фази, хоча на тристулковому клапані, за даними доплерографії, визначено збереження піків Е та А, за результатами аналізу деформації правого передсердя, зберігалися три фізіологічні фази (резурвуарна, кондуітна та контрактильна), що визначили як прояв повної електричної міжпередсердної дисоціації.